Трагічний кінець Вовчанської центральної районної лікарні
2017 рік Навесні 2017 року наша архітектурна компанія в Харкові отримала електронною поштою запрошення до співпраці з німецькою фірмою з Пірни, міста поблизу Дрездена в Саксонії. Вони в основному займаються реставраційними проєктами і роблять це надзвичайно професійно. У той час їхня фірма виграла грант GIZ на дизайн в Україні. Звичайно, ми прийняли запрошення, бо зрозуміли, що це саме те, що нам потрібно, адже гасло нашої компанії – “See the possibilities!”. З того часу розпочалася співпраця з партнерами з Німеччини. Нашою першою спільною роботою стала реставрація історичних фасадів Вовчанської центральної районної лікарні. Це був незабутній досвід! По-перше, ми разом підготували презентацію проекту для керівництва лікарні та мешканців Вовчанська. Були численні поїздки на місце, зустрічі з краєзнавцями, детальні фотосесії будівлі. На той час він був у дуже поганому стані, але німецьких партнерів це не злякало: вони досліджували шари штукатурки і фарби, деталі фасадів на предмет автентичності, запускали дрони, щоб з’ясувати стан даху. Наші архітектори вивчили історію будівлі. Ми з’ясували, що він був побудований у Вовчанську між 1904 і 1914 роками місцевим меценатом Кольцовим. До радянської влади будівля використовувалася як місце зустрічей місцевої знаті. Тут відбувалися бали та всілякі прийоми, на першому поверсі був готель, а зараз ці приміщення пристосовані під кабінети лікарів. Після перевороту 1917 року будівля змінила своє призначення, більшовики облаштували в ній свій штаб, а до моменту, коли було прийнято рішення про капітальний ремонт, вона слугувала центральною районною клінічною лікарнею. Чому я згадую про це зараз? Будівлі, відновленої кропіткою працею багатьох фахівців за кошти німецьких спонсорів та наших платників податків, більше немає. Вчора він був повністю знищений російськими ракетами. Не буду писати про ступінь дикості варварів, які це зробили. Марно доводити тим, хто зрівняв з землею найдавніше місто Алеппо, що для створення чогось вартісного часто потрібна праця багатьох і багатьох фахівців, але знищити витвір їхніх рук можна за одну секунду. Боляче, дуже боляче дивитися на руїни лікарні, яка була такою дорогою для жителів Вовчанська. Будівля бачила і місцеву знать у бальних сукнях, що приїжджала в каретах, і простих людей, які збиралися біля неї, а сьогодні приїжджають лікуватися… Цієї прекрасної будівлі більше немає і ніколи не буде, як і багатьох інших… Без сумніву, ми відбудуємо наші міста. Але чи будуть вони такими, як раніше? Чи будуть вони коли-небудь? І чи відповідатимуть варвари за все, що вони зробили з моєю прекрасною країною? https://vov.crl.net.ua/istoriia/ Стаття Панової Зої

